Triflo II - прилад для респіраторної фізичної терапії - Формула руху
     

Triflo II – прилад для респіраторної фізичної терапії

Апарат Triflo II – це портативний, легкий для використання пристрій, який зазвичай використовується для фізичної терапії при низці станів і захворювань легень.

До таких належать:

  • хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ),
  • пневмонія,
  • бронхіальна астма,
  • міопатії,
  • муковісцидоз, фіброз легень тощо.
  • Також може використовуватися після операцій на грудній та черевній порожнинах й
  • спортсменами для зміцнення дихальних м’язів.

У пристрої Triflo II в трьох відсіках знаходяться три різного кольору кульки, які піднімаються силою струменя повітря під час вдиху через приєднану трубку.

Кожна кулька піднімається у залежності від швидкості потоку вдихуваного повітря. Чим більша швидкість вдиху тим на більшу висоту і більша кількість кульок піднімається.

Власне, перша кулька піднімається до верху своєї камери, якщо швидкість вдиху досягається 600, друга – 900 і третя – 1200 куб.см/секунду.

Використання та переваги

Використання Triflo II та інших апаратів з подібним принципом роботи сприятиме:

  • поглибленню дихання,
  • збільшенню ємності легень,
  • поліпшенню легеневої вентиляції,
  • зміцненню дихальних м’язів (інспіраторних) та
  • нормалізації зразку (паттерну) дихання, зокрема поглибленню і сповільненню вдиху.

Як наслідок для тих, хто використовує такі апарати зменшується відчуття задишки та збільшується можливість витримувати фізичне навантаження.

Застереження і протипокази

Загалом, при регулярному застосуванні є мало ризиків чи можливих ускладнень, але важливо зупинитися, якщо відчувається запаморочення, надмірне серцебиття, біль у грудях чи інші неприємні відчуття.

Не слід використовувати дане втручання:

  • після перенесеної операції на очах та станах,
  • у разі пневмотораксу,
  • у разі емфіземи,
  • у разі аневризми судин грудної, черевної порожнин або мозку.

У будь-якому випадку доречно проконсультуватися із фахівцем щодо:

  1. потреби й можливості використовувати даний апарат (врахування стану, захворювання, застережень, мети),
  2. підбору режиму роботи (яким способом виконувати вдих-видих),
  3. підбору інтенсивності роботи (скільки кульок слід піднімати своїм вдихом),
  4. кількості сеансів на день/тиждень,
  5. дозування впродовж заняття (кількість повторень, кількість підходів, тривалість відпочинку),
  6. методів самоконтролю.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ім'я:
Номер:
Додаткові побажання: