Апарат Triflo II – це портативний, легкий для використання пристрій, який зазвичай використовується для фізичної терапії при низці станів і захворювань легень.
До таких належать:
- хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ),
- пневмонія,
- бронхіальна астма,
- міопатії,
- муковісцидоз, фіброз легень тощо.
- Також може використовуватися після операцій на грудній та черевній порожнинах й
- спортсменами для зміцнення дихальних м’язів.
У пристрої Triflo II в трьох відсіках знаходяться три різного кольору кульки, які піднімаються силою струменя повітря під час вдиху через приєднану трубку.
Кожна кулька піднімається у залежності від швидкості потоку вдихуваного повітря. Чим більша швидкість вдиху тим на більшу висоту і більша кількість кульок піднімається.
Власне, перша кулька піднімається до верху своєї камери, якщо швидкість вдиху досягається 600, друга – 900 і третя – 1200 куб.см/секунду.
Використання та переваги
Використання Triflo II та інших апаратів з подібним принципом роботи сприятиме:
- поглибленню дихання,
- збільшенню ємності легень,
- поліпшенню легеневої вентиляції,
- зміцненню дихальних м’язів (інспіраторних) та
- нормалізації зразку (паттерну) дихання, зокрема поглибленню і сповільненню вдиху.
Як наслідок для тих, хто використовує такі апарати зменшується відчуття задишки та збільшується можливість витримувати фізичне навантаження.
Застереження і протипокази
Загалом, при регулярному застосуванні є мало ризиків чи можливих ускладнень, але важливо зупинитися, якщо відчувається запаморочення, надмірне серцебиття, біль у грудях чи інші неприємні відчуття.
Не слід використовувати дане втручання:
- після перенесеної операції на очах та станах,
- у разі пневмотораксу,
- у разі емфіземи,
- у разі аневризми судин грудної, черевної порожнин або мозку.
У будь-якому випадку доречно проконсультуватися із фахівцем щодо:
- потреби й можливості використовувати даний апарат (врахування стану, захворювання, застережень, мети),
- підбору режиму роботи (яким способом виконувати вдих-видих),
- підбору інтенсивності роботи (скільки кульок слід піднімати своїм вдихом),
- кількості сеансів на день/тиждень,
- дозування впродовж заняття (кількість повторень, кількість підходів, тривалість відпочинку),
- методів самоконтролю.