Травма пірнальника: не стрибайте в візок для осіб з інвалідністю! - Формула руху
     

Травма пірнальника: не стрибайте в візок для осіб з інвалідністю!

Літо у розпалі, погода тішить сонячними днями, вода у водоймах нагрілася до комфортної температури. Тому не тільки відпустку, але й вихідні дні всі прагнуть провести біля води. Як зробити свій відпочинок комфортним та безпечним? Розповідають фахівці Центру фізичної реабілітації «Формула руху» (м. Львів).

Що таке « травма пірнальника »?

  • Травма хребта і спинного мозку серед усіх інших епізодів загального травматизму становить 3 випадки на 100 тисяч населення. Зрозуміло, що пік нещасть на воді припадає на літо. І страшно, що найчастіше таке стається з молодими хлопцями (15-34 роки), у яких є сім’ї з малими дітьми чи вагітними жінками. Так трагедія однієї особи  перетворюється на трагедію сім’ї і всієї родини, адже, як правило, після невдалого пірнання людина потрапляє в інвалідний візок назавжди, – пояснює Оксана Федорович, директорка Центру фізичної реабілітації «Формула руху».

Травма пірнальника – це ураження 4, 5 і 6 шийних хребців та спинного мозку. Вона вважається вкрай небезпечною через особливий механізм отримання і відсутність ефективного лікування. Якщо ушкоджується спинний мозок (а таке стається у 60% випадків), розвиваються важкі неврологічні ураження –  від повного паралічу тіла і порушення чутливості до повної відмови тазових органів. Смертність від такої травми у перші години сягає 50%,  а у перший рік після отримання травми – майже 30%.

Проте нерухомість та інвалідність І групи не завжди є однозначним наслідком необачного пірнання. Все залежить від рівня ураження нервової системи. Іноді ймовірний інший перебіг захворювання, наприклад, частковий параліч рук.  

Як зрозуміти, що пірнальник зламав шию?

Як ми вже наголошували, під час неправильного пірнання ушкоджуються 4, 5 і 6 хребці, які є найбільш рухливими. Коли вони ламаються, гострі уламки, як великі, так і дрібні, можуть потрапити у спинний мозок. Причому, бувають випадки, коли ламається один хребець, а буває, що всі три одразу.

Фактично миттєво у постраждалого настає параліч всього тіла, який і вважається основною ознакою перелому хребта у шийному відділі.

Дуже важливо, щоб травмований якомога швидше потрапив у медичний заклад у неврологічне відділення. Тільки тут нададуть відповідну високоспеціалізовану допомогу, щоб усунути стискання спинномозкової тканини. Тривати така операція може 5-6 годин.  

У неврологічному відділенні лікарні проводять повний огляд пацієнта з інструментальними обстеженнями та оцінюють неврологічний статус. Обов’язковим  діагностичним методом є використання спіральної комп’ютерної томографії. Таке дослідження дозволяє побачити стан усіх кісток хребта. Наступний крок обстеження – оцінювання ступеня ураження спинного мозку. З цією метою проводять поперекову пункцію, а також МРТ.   

Лікування травм шийного відділу хребта

  • Консервативне. Його проводять тоді, коли травма постраждалого є легкою. Як правило, пацієнтам призначають комплекс лікарських засобів для усунення болю, запального процесу, з метою загального зміцнення тканин, зупинення кровотеч.

У деяких випадках навіть при переломах шийних хребців також лікують консервативно. Наприклад, коли не відбулося стиснення спинного мозку, стабільні компресійні переломи лікують шляхом виправлення деформації хребта впливом сили. Завдання усіх цих методик – зафіксувати уражену ділянку хребта у потрібному положенні.

  • Хірургічне. Цей метод дає можливість вправити вивихи, сумістити уламки кісток, усунути стиснення спинномозкової тканини. Хірургічні методи втручання застосовують при сильних ураженнях спинного мозку або нестабільності хребта, яка може стати причиною нових травм спинного мозку у майбутньому. Також хірургічні операції проводять, коли консервативне лікування не дає очікуваного результату.

Операції на хребті належать до високотехнологічних методів лікування. Їх виконують із застосуванням спеціальних хірургічних інструментів, мікроскопа чи екзоскопа (це такий гібрид мікроскопа та ендоскопа із збільшенням від 5 до 20 разів).

Через розтин на шиї видаляють частини зламаних хребців і якщо це можливо, вправляють зрушені хребці. На місце видалених тканин хребця встановлюють імплант – або титановий, або автоімплант (частину тазової кістки пацієнта). Далі триває етап фіксації: щоб закріпити уражену частину хребта, використовують гачкову систему, тобто кріплять імплант до здорових хребців, щоб знизити навантаження на ушкоджені.

На жаль, після відновної терапії далеко не завжди людина може повернутися до звичного життя.

Функції спинного мозку дуже складні і різноманітні, тому навіть часткові його ураження зумовлюють важкі порушення життєдіяльності. Через тривале перебування в одному положенні після операції розвиваються застійні процеси в організмі – наприклад, складні пневмонії, які дуже важко піддаються лікуванню і в багатьох випадках закінчуються летально. Окрім того, належні, порушення сечовиділення, а також роботи шлунково-кишкового тракту, судинної системи. Тобто, жити зі спинальною травмою дуже складно і важко.

Реабілітація після травми пірнальника

  • Насамперед скажу, що реабілітація хворого після перелому шийних хребців триває дуже довго, – наголошує Оксана Федорович, директорка «Формули руху» та фізична терапевтка. – Сподіватися, що за тиждень-другий він встане і піде не варто.

Термін реабілітації залежить від цілої низки факторів,  як-от важкість травми, загальний стан пацієнта, супутні захворювання. Чи не головний чинник – бажання самого пацієнта працювати довго і наполегливо на результат. І, певна річ, всебічна підтримка рідних.  

Попри те, що існують загальні принципи відновлення після спинальних травм, кваліфікований і досвідчений реабілітолог для кожного пацієнта складає індивідуальну програму.

Реабілітація після травми хребта є комплексною і проводиться після основного лікування.  

На початковому етапі реабілітації фізіотерапевти приділяють велику увагу відновленню сили рук і ніг, навчають адаптаційним методам для виконання повсякденних завдань. Окрім фізичних вправ, це також формування навичок щодо користування спеціальними медичними пристосуваннями, наприклад, інвалідними візками.

Сучасні візки допомагають спинальнику пересуватися повноцінно, долати бордюри, заїжджати у пристосований громадський транспорт без сторонньої допомоги.

Важливе до теми: Реабілітація після травм хребта у Центрі фізичної реабілітації «Формула руху»

Поради  пірнальникам від Дениса Дмитріва, головного фізичного терапевта центру фізичної реабілітації «Формула руху»:

  1. Перше і головне правило – ніколи не пірнайте у невідомій водоймі з необстеженим дном.
  2. Щоразу оглядайте дно у водоймі, навіть якщо ви буваєте там щовихідних. Рельєф дна формується відповідно до змін погодних умов, тож за кілька днів може з’явитися каміння або високе намулення.
  3. Не пірнайте, якщо поряд немає хоча би ще однієї знайомої вам людини.
  4. Пам’ятайте про першу допомогу потерпілому з травмою хребта:

витягніть з води (при цьому не можна хапати його за голову, повертати шию. Візьміть під пахи, поверніть до себе спиною, притуліть до свого стегна і так пливіть до берега). Перекладіть через коліно із збереженням осі хребта незмінною, щоб вода могла витекти з легень. Не варто без потреби переносити травмованого з місця на місце.

  • Покладіть потерпілого на спину на тверду рівну поверхню, зафіксуйте голову в одному положенні і викликайте «швидку допомогу». Не варто намагатися довезти його до лікарні самостійно. Тільки лікарі знають, як це можна зробити правильно.
  • При транспортуванні найперше потерпілому фіксують голову за допомогою спеціального жорсткого тримача для голови, потім перекладають на жорсткі ноші. Роблять це кілька людей одночасно, без різких рухів, підкладаючи руки під всі відділи хребта. Якщо піднімати постраждалого з землі із закинутою назад головою, заносити в машину за руки-ноги, не притримувати шиї, то можна завдати йому додаткових травм і ускладнити лікування. За таких умов ступінь інвалідизації зростає.

Правила безпечної поведінки на воді

  1. Діти повинні купатися лише під наглядом дорослих.
  2. Навчати плавати дітей повинні не однолітки, а батьки чи інструктори з плавання.
  3. Не запливайте за обмежувальні знаки.
  4. Не перебувайте у воді занадто довго. Краще купатися кілька разів по 20-30 хвилин.
  5. Щоб запобігти переохолодженню, купатися у воді, яка має температуру нижче 18 градусів, не рекомендується.
  6. Особливої обережності потребує купання на надувних предметах. Купатися дітям самостійно на них заборонено.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *