Один день із життя фізичного терапевта - Формула руху
     

Один день із життя фізичного терапевта

Пам’ятаєте, була колись така рубрика у газетах – «Журналіст змінює професію»? Газетярі «приміряли» на себе інший фах – на день ставали водіями тролейбусів, шахтарями або залізничниками.

Коли у Центрі фізичної реабілітації «Формула руху» виникла ідея розповісти про один робочий день фізичного терапевта, я подумала, навряд чи під силу мені «перетворитися» на представника цієї професії бодай на кілька годин. Бо робота реабілітолога – насправді складна і важка як з фізичного, так і емоційного погляду. Тому вирішила просто 8 годин побути поруч з Денисом Дмитрівим, головним фізичним терапевтом Центру фізичної реабілітації «Формула руху», і побачити, як все відбувається зсередини.

Денис Дмитрів, випускник факультету фізичної терапії та ерготерапії Львівського державного університету фізичної культури ім. Івана Боберського, спеціаліст молодий за віком, йому лише 26-ть, але його стаж в професії – майже 5 років. Річ у тому, що вперше у «Формулу руху» він прийшов ще на IV курсі на практику. Пізніше увесь V курс стажувався. Тільки після цього дипломованому фахівцю довірили посаду фізичного терапевта Центру, а через певний час і посаду головного фізичного терапевта. І жодного разу керівництво про це не пошкодувало.

Одразу зазначимо, що через коронавірусний карантин звиклий режим роботи Центру фізичної реабілітації дещо змінився. На одного пацієнта тепер виділяють не 60 хв, як раніше, а 45. Бо 15 хв припадає на дезінфекцію робочого місця реабілітолога та відповідного обладнання. Також годину виділили на обідню перерву – але не щоби поїсти, а для  вологого прибирання, провітрювання і бактерицидного опромінення приміщення. Окрім того, задля безпеки реабілітологи працюють у респіраторах, захисних окулярах і рукавичках. Кожному пацієнтові (також обов’язково у масці!) безконтактно вимірюють температуру і видають бахіли.

09:00

Перша пацієнтка. 25 років. Больовий синдром у ділянці лобкових кісток (ARS-синдром), який загострився після пологів, а вперше з’явився ще під час вагітності. Загалом така патологія більше притаманна спортсменам-тенісистам, футболістам та спортсменам-ветеранам, а також людям, які професійно займаються танцями. У інших патологія зазвичай супроводжує артроз кульшового суглоба, хоча зустрічається і як самостійна проблема.

ARS-синдром (синдром привідних м’язів) – це запалення, яке виникає у відповідь на  постійне перевантаження м’язів внутрішньої поверхні стегна. Больові відчуття можуть бути як гострі, так і ниючі. Вони здатні негативно впливати на повсякденне життя, а також різкіше проявлятися на заняттях йогою або бігом і обмежувати вільний рух людини.

Після курсу медикаментозної терапії жінці призначили курс фізіотерапії. Сьогодні відбулося перше, так зване «пристрілювальне» заняття, яке за позитивної динаміки переважно визначає напрямок всього подальшого курсу. Якщо динаміка відсутня чи стається загострення, фізичний терапевт планує на наступне заняття корегує втручання. Нині почали працювати над м’якими тканинами.

10:00

Пацієнт 30-ти років із ураженням колінного суглоба. До слова, це його друге звертання у Центр «Формула руху». Торік він проходив тут програму реабілітації після операції на плечовому суглобі, однак вже тоді мав початкові симптоми захворювання колінного суглоба.

Оскільки це перша консультація, що стосувалася нової недуги пацієнта, Денис Дмитрів ретельно збирає анамнез, знайомиться з виписками лікаря-ортопеда, клінічними обстеженнями (зокрема МРТ) і розпитує про всі симптоми, які обмежують щоденну життєдіяльність пацієнта. 

Далі – тестування стану надколінка і м’язів, які працюють у цій зоні. На основі отриманих даних фізіотерапевт складає план роботи на весь реабілітаційний курс.

– Важливий нюанс – здатність пацієнта працювати над собою самостійно, довго і наполегливо, – каже Денис. – Робота фізичного терапевта початково полягає у зменшенні проявів того чи іншого захворювання або цілковитого усунення симптомів, якщо це, звісно, можливо. Проте потім здебільшого все залежить від самої людини, саме пацієнт несе найбільшу відповідальність за своє здоров’я. Наскільки він готовий вдома дотримуватися рекомендацій фізичних терапевтів і систематично працювати. Якщо він це зрозуміє, участь фізичного терапевта буде, як правило, консультаційною і не тривалою.

11:00

Знову консультація. Звернення пацієнта 25-ти років з приводу ортопедичних устілок. Спершу хлопець пояснив причину, чому він вирішив їх використовувати. Маючи деякі особливості будови стоп, шукав інформацію в інтернеті і, як це часто з нами всіма буває, «встановив» собі неіснуючі діагнози грудного відділу хребта, пов’язуючи їх безпосередньо з болями у стопах. Насправді проблеми між собою виявилися зовсім не пов’язаними.

Після діагностики стопи пацієнт зробив замовлення на виготовлення індивідуальних ортопедичних устілок.

У Центрі «Формула руху» можна замовити устілки з термопластику, покритого шкірою. Під час виготовлення матеріал нагрівається і набирає форми стопи. Тому устілку можна відкорегувати під ступні конкретної людини. За потреби, в центрі можна замовити індивідуальні устілки, які виготовляються зовсім за іншою технологією. Для цього спочатку проводять сканування стоп, наступним етапом є моделювання і автоматизоване вишліфовування устілок на спеціальному обладнанні. І аж тоді пацієнт отримує готовий високоякісний ортопедичний виріб, виготовлений під його індивідуальне замовлення. Також у Центрі «Формула руху» виготовляють спеціальні устілки для спортсменів.

12:00

Пацієнт – чоловік 33-х років. Його передісторія – больовий синдром у шийному відділі хребта, біль голови і тривала реабілітація у Центрі «Формула руху». Щоправда, раніше з ним працював не Денис Дмитрів, а інший фахівець. Внаслідок поведеної фізичної терапії та самостійних занять вдалося досягти позитивної динаміки, яка зберігалася протягом року. Але після карантину і активних занять у тренажерному залі біль відновився. Тепер, працюючи разом з фізичним терапевтом, чоловік намагається знову отримати тривалу ремісію. Масаж спини, м’язовий реліз, вправи для підтримання і покращення рухливості грудного відділу хребта та вправи для зміцнення м’язів-стабілізаторів шиї – як заключний акорд. Таку індивідуальну програму для пацієнта запропонував Денис Дмитрів.

 14:00

Біля входу до Центру працівники зустрічають і допомагають дістатися до кушетки Бобат 39-річному Вадику, який пересувається у спеціальному візку. Його супроводжує мама – пані Марія.

Пацієнт важкий, тому Денису допомагають ще двоє спеціалістів. У Вадика хороше почуття гумору, кажуть фізіотерапевти, він завжди оцінює наші жарти, сміється разом з нами, жартує сам.

За словами Дениса Дмитріва, Вадик відвідує «Формулу руху» близько 4-х років. Заняття відбуваються періодами в середньому двічі на тиждень, залежно від того, як і чим вдасться добратися їм із дому до Центру.

Завдання фізичного терапевта для дорослих людей із ДЦП – профілактика ускладнень, які можуть розвиватися у пацієнта внаслідок ДЦП. Дотепер погляди на фізичну терапію пацієнтів з ДЦП активно дискутуються. На даному етапі для Вадика актуальне підтримання наявної амплітуди руху в суглобах верхніх і нижніх кінцівок, робота над розтягом м’язів.

–Коли синові виповнився рік, ми почали займатися у Львівському реабілітаційному центрі «Джерело», – розповідає пані Марія. – І не припиняємо роботу з реабілітологами 38 років. Питаєте, чи помітний прогрес після занять у Центрі «Формула руху»? Скажу інакше: дуже помітно, коли ми робимо паузу у фізіотерапії, бо наростає спастика. Крім того, ми цим людям довіряємо. Це висококваліфіковані спеціалісти, зашкодити синові вони нічим не можуть.

15:00

Пацієнтка 45-ти років. Перший візит з приводу больового синдрому у кульшових суглобах та поперековому відділі хребта.

Крижово-поперековий больовий синдром характеризується болем у нижній частині спини та верхній частині сідниць при нахилах вперед чи вбік, спазмом м’язів з боку нахилу, чутливістю та зменшенням амплітуди рухів. Дехто скаржиться на біль після довгого перебування у положенні сидячи або стоячи.

Метою фізичнї терапії крижово-поперекового синдрому є полегшення болю, відновлення рухомості пошкодженої ділянки, запобігання повторенню проявів патології. Реабілітація поєднує поперекові розгинання з метою зміцнення м’язів попереку та черевних м’язів, що підтримують поперековий відділ хребта, та вправи на розтягнення сідниць, м’язів паху та кульшових суглобів для збільшення їх гнучкості.

16:00

Пацієнт 29-ти років. Діагноз – дегенеративні зміни грудного відділу хребта. В ході консультації було встановлено, що больова симптоматика, яка турбує пацієнта має механічний характер виникнення, тобто мова йде про неспецифічний больовий синдром. Тобто наявна больова симптоматика пацієнта в конкретний період часу не була пов’язана із діагностованими змінами в хребті.

Схожі ситуації у практиці фізичних терапевтів можуть траплятися з різною систематичністю, тому важливо чітко встановити справжню причину проблеми, а також правильно підібрати засоби терапії. Власне поєднання цих двох складових забезпечують передумови для досягнення якісного і швидкого відновлення стану пацієнта.

17:00

Пацієнтка 36-ти років. Відновлення після хірургічного втручання з приводу пластики передньої хрестоподібної зв’язки коліна. Операція відбулася 4 тижні тому. Реабілітація проводиться для зміцнення м’язів та зменшення набряку в ділянці коліна, щоби жінка чимшвидше змогла відмовитися від милиць при пересуванні. Окрім мануальних технік і вправ, для зменшення набряку та болю Денис Дмитрів застосовує також кінезіотейпування та кріотерапію.

Кінезіологічне тейпування – ефективне і безпечне лікування різних захворювань і травм за допомогою аплікацій спеціальних еластичних пластирів-кінезіотейпів. Цей метод лікування розробили японські науковці під керівництвом доктора Кензо Касе в 70-х роках XX ст. Проте в Україні він набув поширення порівняно недавно.

Ефективність тейпування на сьогоднішній день все ще досліджується в багатьох наукових дослідженнях. Проте є доведена ефективність використання цього засобу для зменшення набряку та больової симптоматики. Кінезіотейп є гіпоалергенний та придатний до використання у звичайних умовах і у воді, тобто з ними можна купатися і плавати.

18:00

Ось і добіг кінця цей виснажливий робочий день. Але, як з’ясувалося, лише для мене. А Денис Дмитрів разом з колегами має сьогодні ще одну зустріч на 20.00. Це лекція і практичне заняття для учасників програми схуднення «Antifat». Фізичні терапевти Центру «Формула руху» розкажуть та продемонструють вправи для розтягу та варіанти самомасажу, які необхідно виконувати вдома для ефективного попередження болю спини і суглобів ніг. Заняття триватиме близько 2-х годин.

Потім, Денис Дмитрів нарешті зможе поїхати додому.

А повноцінно фізично та емоційно відновитися самому вдається лише на вихідних. Футбол, сквош, читання та самоосвіта – улюблені заняття Дениса Дмитріва. Як і його закордонні колеги, він переконаний, що продовжити професійне життя фізичного терапевта можуть лише активні хобі.

Підготувала: Лариса Дедишина

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *